Наукове дослідження

Наукові_дослідження_вимоги

Титул 3 курс психологія

Титул 2 курс МОА денна

Титул 2 курс МОА заочна

Титул 2 курс УНЗ денна

Титул 2 курс УНЗ заочна

Структура дипломної роботи

При підготовці дипломної роботи студент повинен ураховувати, що:

  • це самостійна робота, яка готується кожним студентом індивідуально;
  • дипломна робота зі спеціальності «Управління навчальним закладом» має бути спрямована на вирішення конкретних теоретичних і прикладних проблем управління;
  • у дипломній роботі мають бути наведені відомості щодо можливості практичного застосування результатів дослідження, проведеного студентом;
  • дипломна робота повинна свідчити про вміння студента стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал;
  • при написанні роботи слід робити посилання на джерела, звідки запозичено певний матеріал або окремі результати (у разі виявлення запозиченого матеріалу — тексту, таблиць, розрахунків, графіків тощо — без посилання на джерела, дипломна робота знімається з розгляду без права повторного захисту);
  • текст роботи має бути без граматичних і стилістичних помилок, а оформлення роботи відповідати вимогам до друкованих робіт.

Дипломна робота повинна мати таку структуру:

  • титульна сторінка;
  • завдання на дипломну дипломну роботу;
  • зміст;
  • вступ;
  • основна частина (розділи та підрозділи);
  • висновки;
  • список використаних джерел;
  • додатки.

Титул є першою сторінкою дипломної роботи й оформлюється за зразком, наведеним у додатку А. Титульний аркуш містить:

  • найменування вищого навчального закладу, де виконана робота;
  • назву дипломної роботи;
  • прізвище, ім’я, по батькові автора; шифр і найменування спеціальності;
  • прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника та рецензента; місто й рік.

Завдання на дипломну дипломну роботу містить мету, об’єкт і предмет дослідження, розгорнутий зміст (план) роботи, календарний графік виконання роботи. Завдання затверджується керівником дипломної дипломної роботи, та завідувачем випускової кафедри.

Зміст подають на початку дипломної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. (додаток Б).

Якщо в дипломній роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення й таке інше, то їх перелік може бути поданий у роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, у яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа — їх детальне розшифрування.

Якщо в дипломній роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення й таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

У Вступі студент має коротко викласти такі питання:

  • актуальність теми, що досліджується;
  • ступінь її розробки вітчизняними та зарубіжними дослідниками;
  • мета та основні завдання;
  • об’єкт і предмет дослідження;
  • методи дослідження;
  • база дослідження;
  • практичне значення;
  • апробація результатів дипломної роботи
  • стислий опис структури роботи;

Обсяг вступу — до 5 сторінок.

Актуальність теми.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку управління навчальним закладом.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне — сутність проблеми або наукового завдання.

Далі в роботі необхідно розглянути ступінь розробленості аспектів проблеми, що досліджується.

Опис актуальності дослідження закінчується висновком про те, що, незважаючи на наявні праці, наукові знання в галузі, яка розглядається, є недостатніми, або вони застаріли, або зовсім відсутні. Тим самим готується перехід до формулювання суперечності й проблеми дослідження.

Якщо суперечність сформульовано некоректно, то в дослідника виникають труднощі з формулюванням проблеми дослідження.

Мета і завдання дослідження.Формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Вивчення…», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, визначеної на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

База дослідження. Вказують навчальний заклад на базі якого проводилось дослідження.

Практична значущість одержаних результатів.

У дипломній роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дипломній роботі, що має прикладне значення, — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.

Наприклад: Практичне значення отриманих результатів дослідження  полягає в розробці:

  • інструментарію технології реалізації етапів організації особистісно орієнтованого навчання вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти;
  • науково-методичного забезпечення організації особистісно орієнтованого навчання вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти: підготовлено методичні рекомендації з проблем організації особистісно орієнтованого навчання педагога, які можуть бути використані в системі післядипломної педагогічної освіти.

Апробація результатів дослідження. Зазначається, на яких наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, школах оприлюднено результати досліджень викладених у дипломній роботі

Стислий опис структури роботи.

Наприклад: Структура й обсяг дипломної роботи зумовлені логікою наукового пошуку. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел на 16 сторінках (114 найменувань, з них 3 – іноземною мовою), додатків (15 сторінок), 32 таблиць, 5 рисунків. Загальний обсяг роботи 163 сторінки, з них основного тексту 110 сторінок.

Основна частина дипломної роботи повинна складатися з трьох розділів (теоретико-методологічний, дослідницько-аналітичний, проектно-рекомендаційний) та містить теоретико-методичні положення і проблемні питання теми, наукове обґрунтування і приклади практичного застосування заходів, які пропонуються для розв’язання поставлених проблем. Кожний розділ складається з кількох підрозділів; наприкінці кожного розділу подаються стислі висновки, відповідно до визначених у «Вступі» завдань дипломної роботи.

Слід пам’ятати, що зміст основної частини повинен відповідати темі роботи, а зміст кожного з розділів та підрозділів — їх назвам.

Поділ тексту основної частини на розділи і підрозділи має здійснюватися з урахуванням вимог логічного викладення матеріалу. Назви розділів та підрозділів мають бути чіткими та, по можливості, короткими.

У розділах основної частини подають:

  • огляд літератури за темою та вибір напрямів досліджень;
  • виклад загальної методики й основних методів досліджень;
  • експериментальну частину та методику досліджень;
  • відомості про проведені теоретичні й (або) експериментальні дослідження;
  • аналіз і узагальнення результатів досліджень.

У першому теоретико-методологічному розділі розглядаються теоретичні та методологічні аспекти досліджуваної проблеми. В аналітичному огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. критично аналізуються різні погляди, здійснюється їх наукова класифікація, основні фактори впливу на стан і розвиток досліджуваного об’єкта тощо. Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та тенденції розвитку предмета дослідження, методологічні підходи повинні мати елементи полемічності, розкривати власну позицію щодо предмета дослідження, що створює передумови для проведення у наступному розділі власних наукових досліджень.

Стисло, критично висвітлюючи роботи науковців, студент повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Результатом теоретичного дослідження має бути сформований теоретичний підхід щодо визначеної проблеми, її основних питань, підходів, критеріїв оцінки.

Обов’язкові посилання на джерела, з яких запозичено матеріал.

У другому дослідницько-аналітичному розділі, який повинен містити як мінімум два підрозділи, студент, використовуючи фактичний матеріал і зібрану інформацію, аналізує та розкриває зміст питань на прикладі конкретного закладу освіти.

Розділ містить аналітичне дослідження вибраного об’єкта і предмета на прикладі конкретного навчального закладу.

Мета цього етапу дослідження — виявити і проаналізувати властивості, характерні ознаки, тенденції, характеристики об’єкта і предмета відповідно до теми дипломної роботи.

На цьому етапі необхідно використовувати відомі методи і принципи наукового дослідження: методи формальної логіки (індукцію і дедукцію), системні методи (дослідження операцій, теорію управління тощо), аналітичні та логічні методи — для аналізу стану та розвитку об’єкта і предмета дослідження; структурно-функціональні, спостереження та порівняння — для визначення основних напрямів розвитку; економіко-математичні — для оцінювання показників і процесів, що аналізуються; економіко-статистичні, групування і вибіркові спостереження — для порівняльної оцінки підсумків.

Дослідження проблеми має здійснюватися на основі накопиченого і систематизованого матеріалу, групування та обробки даних, що дозволяє проводити кваліфікований аналіз, обґрунтовувати пропозиції у наступному розділі.

У розділі повинні міститися реальні дані про діяльність закладу освіти з вибраної проблематики.

Результати аналізу даних наводяться в таблицях, діаграмах, графіках побудованих за допомогою компьютерної програми Microsoft Excel тощо.

Текст дипломної дипломної роботи слід підкріпити реальними  документами підприємств (установ, організацій), що наводяться у додатках.

Третій, проектно-рекомендаційний розділ, містить декілька взаємопов’язаних підрозділів, у яких надано конкретні науково обгрунтованіпропозиції, проекти інноваційного характеру щодо вдосконалення управління та підвищення ефективності діяльності освітніх установ. У цьому розділі розкривають також зміст і результати власних наукових досліджень, подаються конкретні методики і моделі. Це має бути не лише перелік необхідних дій, а й конкретні, логічно досліджені та обґрунтовані механізми, інструменти, пропозиції.

При написанні цього розділу автор має виявити свої фахові здібності, здобуті знання та вміння застосувати їх на практиці. Студент повинен обґрунтувати власні пропозиції, переконливо аргументуючи їх практичними даними, наведеними в другому розділі.

Висновки — заключний етап роботи студента над темою. У них стисло подається те, що зроблено студентом для розкриття теми, для досягнення мети і завдань дослідження, конкретні рекомендації щодо практичного застосування отриманих результатів. Бажано, щоб висновки, рекомендації та пропозиції були стислими та конкретними, спрямованими на вирішення реальних науково-практичних проблем і завдань управління навчальним закладом і базувалися на матеріалах основної частини роботи відповідно до поставлених завдань.

Обсяг висновків, як правило, не повинен перевищувати 3-4 сторінки.

Список використаних джерел містить усі джерела інформації, що використовувалися при написанні дипломної роботи.

Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, спеціальної літератури, фахових видань, інформаційних ресурсів Інтернету. До нього не включаються підручники, навчальні посібники.

Додатки містять складений чи підібраний студентом довідковий та допоміжний матеріал, що безпосередньо стосується теми дипломної роботи, але розміщення його в основному тексті недоцільно.

За рішенням випускової кафедри студенти пишуть реферат дипломної дипломної роботи, який містить загальну характеристику дипломної дипломної роботи (інформацію щодо структури, кількості додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг дипломної дипломної роботи у сторінках) та стислий виклад основного матеріалу (за розділами), висновки та анотації.

Обсяг реферату – до 3 сторінок з одиничним інтервалом та нумерацією сторінок. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується. Реферат не потрібно підшивати разом з дипломною роботою.

В анотації, обсяг якої складає до 800 знаків, зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної дипломної роботи, основний зміст та результати дослідження. Ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5-7. Анотація подається українською, російською та однією з іноземних мов (переважно англійською) і розміщується на окремому аркуші разом з ключовими словами.

 

Загальні вимоги щодо оформлення дипломної роботи

Дипломна робота має бути виконана й оформлена з додержанням вимог до наукових робіт. Оптимальний обсяг — 100–120 друкованих сторінок, список використаних джерел повинен містити близько 80–100 джерел.

Обов’язковою вимогою до дипломної роботи є написання її державною мовою, за винятком списку використаної літератури, де джерело записується мовою видання. Цитати з таких джерел наводяться в тексті виключно українською мовою.

Дипломну роботу друкують на папері формату А4 за допомогою комп’ютерів з використанням шрифту текстового редактора Word Times New Roman кегля 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

Сторінки обмежуються полями: ліве — 30 мм, зверху — 20, праве — 10, знизу — 20 мм. Відстань між заголовком і текстом — у межах 15–20 мм. Шрифт чорного кольору. Щільність тексту однакова по всій роботі. Сторінка повинна містити не менше 29–30 рядків по 57–60 знаків у кожному (з урахуванням інтервалів).

Дипломна робота має бути надрукована чітко, без помилок і виправлень.

Текст дипломної роботи можна унаочнювати кресленнями, рисунками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами, таблицями.

Для наочного матеріалу можна також використовувати і папір формату А3.

Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої. Першою сторінкою вважається титульна, на ній цифра 1 не ставиться, другою — «зміст», на ній ставиться цифра «2» і далі згідно з порядком послідовно розташовують розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Усі вони починаються з нової сторінки, а кожен з підрозділів — після закінчення попереднього. Порядковий номер проставляється в правому верхньому куті сторінки без крапки.

Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» розташовують посередині рядка і друкують великими літерами.

Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацу. У кінці заголовка крапка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Між заголовком і текстом пропускають один рядок.

Після назви розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки має бути щонайменше два рядки тексту.

Абзац повинен бути однаковим упродовж усієї роботи і дорівнювати п’яти знакам.

На останній сторінці студент ставить дату закінчення роботи і свій підпис.

Нумерація розділів і підрозділів

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться, потім наступному  рядку друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між ними ставиться крапка. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Далі у тому ж рядку дається заголовок підрозділу.

В окремих випадках у дипломних роботах підрозділи можуть бути поділені на пункти. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка.

 

Порядок посилань на літературні джерела

Посилання на літературні джерела в тексті дають у квадратних дужках [] без сторінки, якщо посилаються на джерело в цілому.

Наприклад:

Теорія й практика післядипломної освіти розглядається М. Дробноходом [95], В. Краєвським [153], С. Крисюком [159; 160; 161], Л. Ніколаєнко [221; 222], Н. Протасовою [264; 265], В. Семиченком [289; 290; 291] та іншими.

Сторінка ставиться, коли посилаються на конкретну цитату.

Наприклад:

Так, основою педагогічної системи С. Русової було визнання індивідуальності особистості стрижнем освітнього процесу «… індивід є головним чинником, який творить соціальний прогрес, який знаходить шлях до розвитку нових форм життя» [281, с. 14].

Цифри у квадратних дужках відповідають порядковому номеру джерела зі списку використаних джерел.

Оформлення ілюстрацій, таблиць, формул, списку використаних джерел, додатків

 

Ілюстрації

До ілюстрацій належать креслення, рисунки, схеми, фотографії, графіки, діаграми. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та поставленої мети. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, ураховують як одну сторінку й розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. Підписи та пояснення до них мають бути уніфікованими. Зокрема, кожний рисунок повинен мати відповідну назву, яку розміщують під рисунком. Ілюстративний матеріал нумерується.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком наведених у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між ними ставиться крапка. Наприклад: «Рис. 3.2» — третій розділ, другий рисунок.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в дипломній роботі є лише одна ілюстрація, її нумерують за загальними правилами. Наприклад:

Рис. 3.2. Рівні розвитку професійної діяльності педагога (у долях одиниці)

Таблиці

У таблиці виносяться цифрові дані. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці. У правому верхньому куті над відповідною назвою таблиці друкують слово «Таблиця» і нумерують послідовно в межах кожного розділу. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Наприклад: «Таблиця 2.4». Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої).

Заголовки колонок починаються з великих літер, підзаголовки — з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Висота рядків — не менше, ніж 8 мм.

Колонку з порядковими номерами рядків до таблиці не включають.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця 2.4

Динаміка самооцінки слухачами ІПО управлінських знань та вмінь залежно від стажу роботи (y %)

Стаж роботи

 

Самооцінка

0–3 3–10 10–20 20–…
Е (42) Е(56) Е(74) Е (38)
Знання Завищена -19,4 -30,2 -24,3 -15,7
Адекватна +31,6 +41,1 +45,9 +21
Занижена -12,2 -10,9 -21,6 -5,3
Уміння Завищена -16,4 -30,4 -28,4 -12,1
Адекватна +28,6 +39,3 +47,3 +17,4
Занижена -12,2 -8,9 -18,9 +5,3

 

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку.

У разі якщо частина таблиці переходить на іншу сторінку, слово «таблиця» і номер указують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть «Продовження табл.» із зазначенням її номера, наприклад: «Продовження табл. 2.4».

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наведено, ставиться прочерк (–).

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «… у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Формули

Формули в дипломній роботі розташовують безпосередньо після тексту, де вони згадуються, посередині рядка. Формули (якщо їх більше, ніж одна) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Номер формули вказують на рівні формули у круглих дужках у крайньому правому положенні рядка, наприклад: (3.2), тобто друга формула третього розділу. Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: «… у формулі (3.2)».

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів наводяться безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Вище і нижче від кожної формули залишається хоч один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаку рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (×) і ділення (:).

 

Список використаних джерел

Наукове дослідження завершується списком використаних джерел. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

Для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації розроблено новий національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», який набув чинності 1 липня 2007 року. Він є базовим для системи стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів:

  • в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (такий спосіб найпоширеніший та універсальний);
  • у хронологічному порядку;
  • за порядком появи посилань у тексті.

Розміщення в алфавітному порядку записів літературних джерел означає розташування їх за алфавітним переліком за прізвищами авторів або перших слів назв творів, записаних не на автора. Авторів з однаковими прізвищами записують в алфавітному порядку їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за алфавітом перших літер назв його праць, праці одного автора з однаковою назвою — за хронологією.

Спочатку подають літературу, видану кирилицею, після неї — латиною, і далі — мовами з особливою графікою (за алфавітом назв мов — арабською, вірменською, грузинською, єврейською, китайською, японською тощо). Звичайно публікації мовами з особливою графікою наводять в українській транслітерації або в перекладі, записуючи українською мовою.

Основна вимога до складання списку використаних джерел — однотипне оформлення і дотримання чинного державного стандарту щодо бібліографічного опису творів друку (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006).

 Оформлення списку використаних джерел (зразок)

 

Додатки

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Кожен додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично щодо тексту сторінки. У правому верхньому куті над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т. д.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які нумеруються в межах кожного додатку відповідно до вимог. У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: Додаток А.2 — другий розділ Додатка А.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2. — другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) — перша формула додатка А.

За текстом дипломної роботи посилаються на відповідні додатки (наприклад: «… як засвідчують документи, наведені у дод. А»). Кожен додаток має власний заголовок.

 

Критерії та показники оцінювання дипломної роботи

Оцінювання проводиться за наданими нижче критеріями та показниками.

Критерій Показник Оцінка (1–5 балів)
1. Оцінка змісту 1.1. Розробка апарату дослідження: формулювання цілі та завдань дослідження, вірне визначення об’єкту і предмету дослідження.

1.2. Повнота переліку літературних джерел, їх аналіз у відповідності із завданнями роботи, наявність авторської позиції слухача.

1.3. Адекватність вибраних методів дослідження цілям і завданням роботи, вірогідність результатів.

1.4. Обгрунтованість висновків за змістом теоретичного розділу і дослідницько-експериментальними даними.

1.5. Оригінальність змісту, ступінь самостійності й творчості при розробці методики дослідження.

2. Оцінка оформлення 2.1. Дотримання вимог до структури роботи та її обсягу.

2.2. Відповідність вимогам оформлення тексту і графічного матеріалу, акуратність та грамотність.

3. Оцінка доповіді 3.1. Логічність викладу, точність формулювання висновків та рекомендацій.

3.2. Темп мови, дикція, уміння доповідати без читання тексту доповіді, ефективне використання наочності й часу.

3.3. Загальна і специфічна грамотність, аргументованість відповідей на запитання під час захисту.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*